- підборідь
- —————————————————————————————підборі́дьіменник жіночого родуремінь-підборідникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
підборідник — а, ч. 1) Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. 2) Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя. 3) муз. Спеціальний пристрій у скрипки та альта, що допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри … Український тлумачний словник
підпідборідний — а, е. Який знаходиться під підборіддям. •• Підпідборі/дний трику/тник ділянка на передній поверхні шиї, обмежена передніми черевцями двочеревцевих м язів та тілом під язикової кістки … Український тлумачний словник
підборіддячко — а, с. Зменш. пестл. до підборіддя 1) … Український тлумачний словник
підборідний — а, е. Стос. до підборіддя … Український тлумачний словник
підборідь — ро/ді, ж., рідко. Те саме, що підборідник 2) … Український тлумачний словник
підборіддя — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підборіддячко — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підборідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
підборідник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
підбор — а, ч. Дерев яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття … Український тлумачний словник